"Полонянка. Втеча" підтверджує відомий для всіх стереотип про те, що скандинавські фільми суворо рівно настільки, наскільки можуть бути суворими північні пейзажі. Такий фільм примудрився увібрати в себе більшість штампів, але, як буває не так вже рідко, залишився дуже заможний тільки для того, щоб зуміти зацікавити нашого глядача. Тим більше такого глядача, якому до душі тільки зовнішня непривабливість скандинавських пусток і звичайно ж жорстокий норов населяли їх жителів. На вулиці стояв ХIV століття, похмуре Середньовіччя, до цього часу вселяє жах в сучасні покоління - а от подумайте, як було жити в ті далекі часи звичайним смертним, які до речі не бажали перетворюватися в жорстоких вбивць і деградантів? Існували такі люди як всі знають зовсім недовго і частенько вмирали насильницькою смертю. Так було і з сім'єю молодої дівчини яку звуть Сігне, вона ж рятувалася від чуми, і саме в той момент вона змогла потрапити в лапи безжальних розбійників під проводом золотоволосою жінки-воїна яку всі місцеві називають по імені Дагмар. Батько, мати і молодший брат Сігне загинули від рук убивць, а ця красуня потрапила в рабство. Те, що їй вирішили зберегти життя, не віщувало нічого доброго. Так би і загинула полохлива Сігне, якби не юна Фіг, така собі "дочка полку", яку Дагмар змогла взяти під свою опіку. Це дівчисько, точно не розділяла пристрастей своєї нової родини до вбивства і жорстокому грабежу, після побаченого вона вирішила допомогти Сігне втекти, а та в кращих кіно-традиціях захотіла помститися Дагмар та її команді. Якщо подивитися то все в принципі стандартно: розповідь про зовсім випадковою, безневинної жертви, яка змогла перетворитися на караючу бестію. Тут навіть вигадувати нічого не потрібно, благо, північна природа сама по собі може бути не просто декораціями в самому кадрі, але одним з скажімо дійових осіб самої розповіді, яке, як то рушницю на стіні, обов'язково повинне буде вистрілити. На тлі дуже похмурого норвезького краю будуть розвиватися просто якісь шекспірівські пристрасті. Роар Утхауг, він же колись починав працювати звичайним рекламником на тв, точно знає, як зробити кожен кадр максимально інформативним і в теж час змістовним. До того ж, вся кар'єра самого режисера поки стоїть на одній лише темі "виживання в складних умовах", так що він точно знав, що робив, знімаючи свій черговий фільм "Полонянка. Втеча".